У липні 1944 року (через декілька днів після визволення міста від фашистських окупантів) в одному з уцілілих будинків почала працювати міська амбулаторія, а 10 вересня 1944 року безпосередньо в Ковелі відкрито лікарню на 25 ліжок та аптеку. Також було організовано надання медичної допомоги вдома. На той час медичну допомогу населенню надавали троє лікарів та п’ять медичних сестер.
До кінця 1945 року у Ковелі почала діяти міська лікарня на 50 ліжок, поліклініка, жіноча і дитяча консультації, пологовий будинок на 15 ліжок, шкірвендиспансер на 10 ліжок, молочна кухня, санітарно-епідеміологічна станція та малярійний пункт. У цих установах працювало 9 лікарів і 35 середнього медичного персоналу.
До кінця 1950 року штат міської лікарні значно збільшився: лікарів – до 25, середнього медперсоналу – до 38 осіб. На потреби охорони здоров’я жителів міста було спрямовано 2,5 мільйона карбованців. Значно зросли обсяги амбулаторної та стаціонарної допомоги, яку надавали не лише жителям Ковельщини, а й населенню прилеглих районів (26%).
За 5 років побудували нове лікарняне містечко, яке в 1961 році здали в експлуатацію. Вартість будівництва склала 20 мільйонів карбованців. Тут розгорнули потужні відділення за основними медичними профілями, створили належні умови для лікування хворих.
Медичні працівники міста надавали допомогу в організації охорони здоров’я населення району, основні заклади якого розгорталися в селі Любитів. У 1950 році мережа медичного обслуговування була представлена в районі Любитівською районною лікарнею, 16 фельдшерсько-акушерськими пунктами, дитячими яслами, колгоспним пологовим будинком, амбулаторією.
Усе це відбувалося в умовах значного поширення інфекційних хвороб серед населення, відсутності належних доріг та гострої нестачі транспорту. Та, незважаючи на всі труднощі, медичні працівники самовіддано долали перешкоди й чесно служили справі охорони здоров’я людей.
Значний внесок у вдосконалення організації медичного обслуговування населення Ковельщини зробив заслужений лікар УРСР Генріх Адамович Беляк, який у ті часи займав посаду головного лікаря району.
У 1966 році Ковельську міську лікарню реорганізували в Ковельську центральну районну лікарню, а Любитівську районну – в дільничну лікарню.
А вже в 1978 році медичне обслуговування населення району було представлене розгалуженою мережею лікувально-профілактичних установ із загальним фондом 880 ліжок, з яких 31,4% розгорнуто безпосередньо в сільській місцевості. У районі працювало 228 лікарів і 788 середніх медпрацівників.
У ті часи діяли: центральна районна лікарня на 325 ліжок, Голобська районна лікарня №2 на 125 ліжок, пологовий будинок, протитуберкульозний і шкірно-венерологічний диспансери, дитяча лікарня, стоматологічна поліклініка, 4 дільничні лікарні, 2 лікарських амбулаторії, 15 здоровпунктів, 78 фельдшерсько-акушерських пунктів, санітарно-епідеміологічна станція, 11 аптек.
У 1979 році здано в експлуатацію новий корпус центральної районної лікарні, збудований із залученням коштів установ та підприємств міста. У зв’язку з цим ліквідовано мережу дільничних лікарень і проведено централізацію спеціалізованих ліжок.
25 грудня 1984 року в місті було здано в експлуатацію нове типове приміщення пологового будинку з жіночою консультацією, а в 1985 році – нові корпуси протитуберкульозного диспансеру і Голобської районної лікарні.
На кінець 1985 року в лікувальних установах міста і району нараховувалось понад 1100 ліжок. Медичну допомогу надавали 218 лікарів і 735 середнього медичного персоналу.
Удосконалення організації охорони здоров’я Ковельщини проходило за участю головного лікаря центральної районної лікарні В.І. Ісюка, який працював з 1974 по 1982 рік. Його естафету продовжив Є.В. Рудь, який очолював колектив медичних працівників району до 1987 року.
З жовтня 1987 року охорону здоров’я Ковельщини очолив лікар-хірург Олег Максимович Самчук, який до цього працював директором Ковельського медичного училища.
З перших днів праці ним було взято курс на зміцнення матеріально-технічної бази мережі закладів охорони здоров’я міста і району та активне впровадження нових методів діагностики та лікування.
Під його керівництвом збудовано стоматологічну поліклініку (1992р.), приміщення районної санепідстанції (1995р.), здано в експлуатацію приміщення Поворської дільничної лікарні (1995р.), завершено добудову дитячого відділення Голобської райлікарні №2 (1997р.), приміщення нового харчоблоку центральної райлікарні (2000р.).
У кінці 90-тих років зменшились асигнування на потреби бюджетних установ, що змусило на місцях піти на скорочення ліжкового фонду. У результаті ліжковий фонд лікувально-профілактичних установ районів області значно скоротився. Завдяки активній і наполегливій роботі, проведеній головним лікарем О.М.Самчуком, ліжковий фонд Ковельщини зазнав лише незначних скорочень.
У 1993 році з метою розширення господарської самостійності, підвищення економічної зацікавленості та відповідальності медичних працівників у підвищенні ефективності надання медичної допомоги населенню, наказом управління охорони здоров’я Волинської обласної державної адміністрації центральну районну лікарню було реорганізовано у міськрайонне територіальне медичне об’єднання.
У 2018 році рішенням Ковельської міської ради №40/56 від 26.07.2018 року було створено Комунальне некомерційне підприємство “Ковельське міськрайонне територіальне медичне об’єднання Ковельської міської ради Волинської області”.
