Для ковельчан 6 липня 1944 року – особлива дата, це день визволення міста від фашистських загарбників. Вже через декілька днів в одному з уцілілих будинків почала працювати міська амбулаторія, а 10 вересня 1944 року безпосередньо в Ковелі відкрито лікарню на 25 ліжок та аптеку. Також було організовано надання медичної допомоги вдома. І це при наявності лише трьох лікарів та п’яти медичних сестер.
До кінця 1945 року в місті стали діяти міська лікарня на 50 ліжок, поліклініка, жіночо-дитяча консультація, пологовий будинок на 15 ліжок, шкір-вендиспансер на 10 ліжок, молочна кухня, санітарно-епідеміологічна станція та малярійний пункт. В цих установах працювало 9 лікарів і 35 середніх медичних працівників.
До кінця 1950 року штат міської лікарні збільшився більш, як втричі, в тому числі лікарів – до 25, середнього медперсоналу – до 38 чоловік. На потреби охорони здоров’я жителів міста було асигновано 2,5 млн. карбованців. Значно зросли обсяги амбулаторної та стаціонарної допомоги. Медичні працівники надавали допомогу не лише жителям Ковельщини, а й населенню прилеглих районів (26%).
За 5 років було побудовано нове лікарняне містечко і в 1961 році здано в експлуатацію, вартість якого склала 20 млн. карбованців. Тут розгорнули потужні відділення за основними медичними профілями, створили належні умови для лікування хворих.
Медичні працівники міста надавали конкретну допомогу в організації охорони здоров’я населення району, основні установи якого розгорталися в селі Любитів. У 1950 році мережа медичного обслуговування була представлена в районі Любитівською районною лікарнею, 16 фельдшерсько-акушерськими пунктами, дитячими яслами, колгоспним пологовим будинком, амбулаторією.
Все це робилось в умовах високої інфекційної захворюваності населення, бездоріжжя, гострого дефіциту транспорту. Однак, медичні працівники, попри усі труднощі, мужньо долали всі перепони, вірою і правдою служили інтересам охорони здоров’я населення.
Значний внесок у вдосконалення організації медичного обслуговування населення Ковельщини зробив заслужений лікар Української радянської соціалістичної республіки Генріх Адамович Беляк, який у ті часи займав посаду головного лікаря району.
У 1966 році Ковельську міську лікарню реорганізували в Ковельську центральну районну лікарню, а Любитівську районну – в дільничну лікарню.
А вже в 1978 році медичне обслуговування населення району в цілому було представлене розгалуженою мережею лікувально-профілактичних установ із загальним фондом 880 ліжок, з яких 31,4% розгорнулась безпосередньо в сільській місцевості. У районі працювало 228 лікарів і 788 середніх медпрацівників.
В ті часи діяли: центральна райлікарня на 325 ліжок, Голобська районна лікарня №2 на 125 ліжок, пологовий будинок, протитуберкульозний і шкірно-венерологічний диспансер, дитяча лікарня, стоматологічна поліклініка, 4 дільничні лікарні, 2 лікарських амбулаторії, 15 здоровпунктів, 78 фельдшерсько – акушерських пунктів, санітарно – епідеміологічна станція і 11 аптек.
В 1979 році був зданий в експлуатацію новий корпус центральної райлікарні, споруджений при активній участі із залученням коштів установ та підприємств міста. У зв’язку з цим ліквідували мережу дільничних лікарень і провели централізацію спеціалізованих ліжок.
25 грудня 1984 року в місті було здано в експлуатацію нове типове приміщення пологового будинку з жіночою консультацією, а в 1985 році – нові корпуси протитуберкульозного диспансеру і Голобської райлікарні.
На кінець 1985 року в лікувальних установах міста і району вже нараховувалось понад 1100 ліжок. Медичну допомогу надавали 218 лікарів і 735 середніх медичних працівників.
Удосконалення організації охорони здоров’я Ковельщини проходило за участю головного лікаря центральної райлікарні В.І. Ісюка, який працював з 1974 по 1982 року, його естафету продовжив Є.В. Рудь, який очолював колектив медичних працівників району до 1987 року.
З жовтня 1987 року охорону здоров’я Ковельщини очолив лікар-хірург Олег Максимович Самчук, який до цього працював директором Ковельського медичного училища.
З перших днів праці ним було взято курс на зміцнення матеріально-технічної бази мережі охорони здоров’я міста і району та активне впровадження нових методів діагностики та лікування.
Під його керівництвом і за безпосередньої участі побудовано стоматологічну поліклініку (1992р.), приміщення нового харчоблоку центральної райлікарні (2000р.), приміщення районної санепідстанції (1995р.), здано в експлуатацію приміщення Поворської дільничної лікарні (1995р.), завершено добудову дитячого відділення Голобської райлікарні №2 (1997).
В кінці 90-тих років зменшились асигнування на потреби бюджетних установ, що змусило на місцях піти на скорочення ліжкового фонду. У результаті ліжковий фонд лікувально-профілактичних установ районів області значно скоротився. Завдяки активній і наполегливій роботі, проведеній головним лікарем О.М.Самчуком, ліжковий фонд Ковельщини зазнав лише незначних скорочень.
У 1993 році з метою розширення господарської самостійності, підвищення економічної зацікавленості та ефективної відповідальності медичних працівників в підвищенні ефективності надання медичної допомоги населенню, наказом управління охорони здоров’я облдержадміністрації центральна районна лікарня була реорганізована у міськрайонне територіальне медичне об’єднання.
У 2018 році рішенням Ковельської міської ради №40/56 від 26.07.2018 року було створено Комунальне некомерційне підприємство Ковельське міськрайонне територіальне медичне об’єднання Ковельської міської ради Волинської області.